Мій сайт

6 клас                              Урок№3                                  Дата______________________

Тема. УЯВЛЕННЯ ПРО ЗЕМЛЮ В ДАВНИНУ

Мета: ознайомлення учнів з інтересу до історії розвитку географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта півкуль, портрети мандрівників.

Опорні поняття: географія, подорож, відкриття, Ератосфен, історія, куля, океан, Україна.

Базові поняття: фінікійці, давні греки, давні єгиптяни, Аристотель, Птолемей, модель, глобус.

Географічна номенклатура: Середземне море, Африка, Євразія, Атлантичний океан, Індійський океан.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

1. Як називається географічна наука, що вивчає клімат Землі?

2. На які питання шукають відповіді сучасні вчені-географи?

3. Який учений дав назву науці географії?

4. Що вивчає соціально-економічна географія?

5. Що є об’єктом вивчення географії?

Прийом «Вірю — не вірю»

1. Чи вірите ви в те, що незвіданих земель на нашій планеті вже не залишилось?

2. Чи вірите ви в те, що для сучасних географів зовсім не залишилось роботи?

3. Чи вірите ви в те, що фізична географія вивчає населення та його розміщення?

4. Чи вірите ви в те, що для ґрунтовного вивчення географії як науки достатньо уважно прочитати підручник географії?

5. Чи вірите ви в те, що в давнину люди мали точні знання про форму та розміри Землі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілись на курному шляху два подорожанина. Змучені довгою дорогою, вони були раді зустрічі та несподіваному відпочинку. Один мандрівник — старий і мудрий, другий — молодий, розговорилися, засперечалися.

— Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік, де ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці піднімається на небосхил, тому що Земля наша куляста! — говорив старий.

— Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на чотирьох стовпах, а небо — величезна кришталева чаша! — заперечував молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою правоту. Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються нам смішними, а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було зроблено, перш ніж науково довели кулястість Землі. Спробуймо по­думки перенестися в давні часи та подивімося, як різні народи уявляли собі влаштування Світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Уявлення давніх народів про будову Всесвіту. (Робота з рисунками підручника й атласу)

2.             Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців і давніх греків.

3.             Карти Ератосфена і Птолемея. (Робота з атласом)

4. Перші географічні відомості про українські землі.

5. Докази кулястості Землі. (Робота в групах. Прийом «Творча лабораторія»)

Правильне уявлення про Землю склалося у різних народів не одночасно. Так, давні індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Жителі Вавилона уявляли Землю у вигляді гори, на західному схилі якої знаходиться Вавилонія. Вони знали, що на півдні від Вавилона розкинулося море, а на сході розташовані високі гори. Тому їм здавалося, що Вавилонія розташована на західному схилі «світової» гори. Гора ця оточена морем, а на нього, як перевернута чаша, спирається тверде небо — небесний світ, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря..

Багато чим географія завдячує стародавнім грекам. Цікава інформація про ранні уявлення греків про Землю міститься в поемах Гомера «Іліада» та «Одіссея». В них говориться про Землю як про диск, що нагадує щит воїна. Сушу з усіх сторін омиває річка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, підіймаючись щодня з вод Океану на сході і занурюючись у них на заході. Грецький філософ Фалес (VI ст. до н. е.) уявляв Всесвіт у вигляді рідкої маси, всередині якої знаходиться великий пузир, що має форму півкулі. Увігнута поверхня цього пузиря — небесний звід, а на нижній, плоскій поверхні плаває плоска Земля.

. Послідовники іншого грецького вченого — Піфагора (бл. 580—500 р. до н. е.) — вже визнали Землю кулею. Інші планети вони теж вважали кулястими.

Коли люди почали здійснювати далекі подорожі, поступово з'явилися докази, що Земля не плоска, а опукла. Так, просуваючись на південь, мандрівники помітили, що у південній частині неба зірки підіймаються над горизонтом пропорційно пройденому шляху і над Землею з'являються нові зірки, яких раніше не було видно. А у північній частині неба, навпаки, зірки спускаються до низу і потім зовсім зникають за горизонтом. Опуклість Землі підтверджувалася також спостереженнями за кораблями, що віддаляються. Корабель зникає за горизонтом поступово. Ось сховався корпус корабля і над поверхнею моря видно тільки щогли. Потім зникають і вони. З цього люди зробили висновок, що Земля має форму кулі.

Давньогрецький вчений Арістотель(ІУст. до н. е.) першим використав для доказу кулястості Землі спостереження за місячними затемненнями: тінь від Землі, що падає на повний Місяць, завжди кругла. Під час затемнень Земля буває повернена до Місяця різними сторонами. Але тільки від кулі завжди утворюється кругла тінь. Нарешті, видатний астроном Аристарх Самоський (кінець IV — пер. пол. III ст. до н. е.) висловив думку про те, що не Сонце разом з планетами рухається навколо Землі, а Земля і всі планети обертаються навколо Сонця.

Карта Птолемея — карта світу  і 26 більш докладних карт земної поверхні, що додавалися до трактату «Керівництво з географії»  давньогрецького вченого Клавдія Птолемея. Трактат було написано близько  150 р. н. е. На картах перелічено близько 8000 міст і місцевостей із зазначенням їх географічних координат.

Оригінали карт втрачено, проте сам трактат було виявлено на межі XIII і XIV ст. До епохи  великих геогр. відкриттів Птолемей служив для європейців основним джерелом географічних відомостей. На основі його описів картографам епохи Відродження вдалося реконструювати і втрачену карту світу (на ілл. праворуч).

Завдання

• Намалюйте Землю так, ніби ви не знаєте про її форму.

• Наведіть докази правильності вашого зображення.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Експрес-тест»

• Автор наукової праці «Посібник з географії»:

а) Ератосфен;

б) Геродот;

в) Птолемей.

• Першим радіус земної кулі обчислив:

а) Піфагор;

б) Ерастосфен;

в) Аристотель.

• Кулястість Землі підтверджує:

а) кругла тінь, яку відкидає Земля на Місяць;

б) тінь, яку відкидають предмети в полудень;

в) наявність зірок на небосхилі.

• Давні мандрівники добре орієн­тувалися на місцевості за допомогою:

а) приладів;

б) інтуїції;

в) зірок.

• Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку, були:

а) фінікійці;

б) візантійці;

в) єгиптяни.

Прийом «Творча лабораторія»

1. Порівняйте карти світу Ератосфена та Птолемея. Результати оформіть у таблицю. (Робота в парах, один учень виділяє спільне, другий — відмітне.)

2. Обговорення.

3. Напишіть твір-мініатюру з теми «Моя подорож з давніми фінікійцями навколо Африки». (Це завдання можна запропонувати виконати за бажанням індивідуально.)

VII. Підсумок уроку

Доцільно запропонувати учням відповісти на запитання «Що нового для себе ви відкрили сьогодні на уроці?».

VIIІ. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті подорож фінікійців.

• Підготувати п’ять запитань за змістом тексту параграфа.

• Принести географічні енциклопедії.

Додатковий матеріал до уроку

• Давньогрецький історик Геродот (484–425 рр. до н. е.) першим увів поняття «історична географія». Геродот багато подорожував, описував традиції невідомих народів, у тому числі скіфів, які на той час проживали на території сучасної України.

• Давньогрецький географ та історик Страбон (63–20 рр. н. е.) — автор праці «Географія» у 17-ти томах. Здійснив подорожі до Греції, Єгипту, Італії та Малої Азії. Зокрема, в його книгах містяться історико-географічні матеріали про розселення племен Північного та Східного Причорномор’я, їх побут, культуру, особливості господарства.

• Значних успіхів у розвитку географічної науки досягли давньокитайські вчені. Вони проводили систематичні спостереження за погодою, здійснювали перепис населення, створили опадомір і компас, описали кругообіг води в природі, розвивали картографію. Китайський мандрівник Чжан-Цянь у 138–126 рр. до н. е. здійснив подорож до Середньої Азії, відкрив шлях у Персію — до берегів Середземного моря через внутрішні райони Азії, який згодом став відомим під на­звою Великий шовковий шлях.